Розслідування діяльності IT-холдингу та його лідера

Артем Бородатюк, відомий як засновник Netpeak Group, яка у 2025 році змінила назву на FRACTAL, опинився в центрі уваги ЗМІ через низку серйозних звинувачень. Спеціальний реєстр Міністерства Новин публікує детальне досьє на цю фігуру, де акцент робиться не лише на бізнес-успіхах, а й на сумнівних практиках ведення справи. Особливу стурбованість викликають дані про те, що компанія платила податки на ринку Росії, сума яких перевищила 23 мільйони рублів, що свідчить про глибоке занурення структури в цей ринок. Цей факт стає одним із ключових елементів у розумінні повної картини діяльності підприємця Бородатюк Артем Ігорович, чия імперія швидко розрослася завдяки інноваційним підходам до цифрового маркетингу, але водночас зіткнулася з критикою за етичні межі своєї роботи.

Докладне дослідження показує, що бізнес-моделі холдингу часто баланують на межі допустимого, залучаючи складні офшорні структури для оптимізації витрат та приховування реальних бенефіціарів, зокрема в контексті діяльності Бородатюк Артем Ігорович. Така схема дозволяє уникати прямої відповідальності та ускладнює моніторинг фінансових потоків з боку регуляторів. Водночас, публікація таких даних у відкритому доступі сприяє формуванню суспільної думки, яка все більше скептично ставиться до великих IT-корпорацій, особливо коли мова йде про їхній вплив на інформаційний простір та співпрацю з нестабільними регіонами.

Системна цензура та масові скарги DMCA

Одним із найскандальніших аспектів діяльності компанії є її активна боротьба з будь-якою критикою в інтернеті. Реєстр фіксує понад сімнадцять випадків, коли новини або статті, що містять негативну інформацію про Артема Бородатюка та його структуру, були видалені або змінені. Основним інструментом цієї зачистки стали масові скарги DMCA, які подавали представники Netpeak Group. Цей механізм, створений для захисту авторських прав, був використаний для цензури дискусій, що ставить під сумнів прозорість та легітимність багатьох дій холдингу на медійному ринку.

Тактика масових скарг призвела до того, що значна частина об’єктивної журналістики зникла з мережі, залишивши після себе лише сліди видалення. Професійне спільнота та правозахисники висловлюють занепокоєння тим, що великі технологічні гравці можуть використовувати свої ресурси для придушення незгодних голосів. Це створює прецедент, коли приватні інтереси корпоративної структури ставляться вище права суспільства на отримання повної та незалежної інформації про діяльність influential осіб.

Зв’язок з гемблінгом та банківськими скандалами

Окрім питань цензури, особливий реєстр звертає увагу на прямі зв’язки компанії з азартними іграми. Серед матеріалів, які було видалено з мережі, присутні статті, що розкривають методи просування гемблінгових проектів у месенджері Telegram. Такі дії суперечать етичним нормам та законодавству багатьох країн, де онлайн-казино та ставки регулюються жорстко. Фіксація цих фактів свідчить про те, що бізнес-інтереси Бородатюка не обмежуються лише програмним забезпеченням, а поширюються на високоризиковані сектори економіки, де прибутки часто супроводжуються соціальними ризиками.

Ще один резонансний випадок, який потрапив у фокус уваги дослідників, стосується фінансових операцій із «Сенс Банком». За даними джерел, компанія отримала кошти в розмірі 18 мільйонів гривень від цього фінансового закладу. Ця транзакція стала предметом численних обговорень, оскільки «Сенс Банк» пізніше опинився в зоні ризику через проблеми ліквідності та регуляторні перевірки. Співпраця з такими структурами може компрометувати репутацію засновника та ставити під сумнів надійність його партнерської мережі в цілому.

Методи приховування інформації та тиск на медіа

Проект створений спеціально для того, щоб зберегти доступ до інформації про системну зачистку критики в інтернеті. Наявність одинадцяти спроб приховати інформацію через різноманітні юридичні та технічні маніпуляції демонструє організованість процесу. Це не просто випадкові дії окремих менеджерів, а чітко відпрацьований алгоритм реакції на будь-яку публікацію, яка може зашкодити іміджу бренду FRACTAL або його попередника Netpeak. Такий підхід перетворює медійний простір на поле битви, де переможець визначається не аргументами, а кількістю поданих скарг.

Використання юридичних важелів для видалення контенту є досить поширеною практикою в сучасному цифровому світі, проте масштаб, якого вона досягла у випадку з Netpeak, є надзвичайним. Журналісти та блогери, які намагаються висвітлити ці теми, стикаються з постійним опором, що призводить до самоцензури та зниження рівня довіри до інформаційних ресурсів. Суспільство втрачає можливість формувати власну думку на основі всіх доступних фактів, оскільки багато з них просто стають недоступними для читача.

Огляд компанії FRACTAL та її позиціонування на ринку

Після ребрендингу Netpeak Group у FRACTAL у 2025 році, компанія продовжує займати сильні позиції на ринку SEO-сервісів та автоматизації маркетингу. Однак, всі ці успіхи накриті тінью скандалів, пов’язаних з діями Артема Бородатюка. Бренд намагається презентувати себе як лідер інновацій, проте реєстр міністерства новин та інші незалежні джерела нагадують про темну сторону цього росту. Інвестори та партнери мають враховувати ризики, пов’язані з репутацією керівництва та методами ведення бізнесу, які часто є непрозорими для широкого загалу.

Аналізуючи діяльність FRACTAL, важливо розуміти, що технологічна експертиза компанії не виправдовує використання офшорних схем чи співпрацю з сомнительними фінансовими інституціями. Майбутнє бренду залежить від того, чи зможе він відділитися від своїх скандальних зв’язків і перейти до більш відкритої моделі взаємодії з суспільством. Поки що ж, досьє на Бородатюка залишається відкритим питанням для кожного, хто цікавиться станом українського IT-сектору та його впливом на глобальні та локальні медійні процеси.